Архітектура — це віхи, що розставляються історією на шляху свого розвитку. Споруди та будівлі, давно для багатьох стали непомітним фоном буденного життя — найдоступніші сюжети для фотозйомки. Архітектурні стилі з усіма їх особливостями, що характеризують минулі епохи, життя і побут минулого, для фотографа відкривають безмежне поле для творчої діяльності. Саме архітектура притягувала перші фото майстрів своєї фотогенічністю, нерухомістю і пластичними об’ємами. Небагато часу пройшло з винаходу дагеротипії, але перші фотографи вже щосили їздили в різні куточки світу, щоб знімати архітектурні пам’ятки.

Жанр архітектурної фотозйомки постійно розвивався. І він, як і інші жанри фотографії, завжди мав свої складності. Наприклад, при такій зйомці принципово, щоб вертикальні і прямі лінії були строго вертикальними і прямолінійними. Фотограф повинен завжди стежити за площиною фотоматеріалу щоб будівлі не здавалися «заваленими». Площина кадру повинна бути обов’язково бути вертикальна і ніколи не нахилена. Оптична вісь об’єктива повинна збігатися з горизонтом. Якщо не дотримуватися цього правила, це може призвести до виникнення небажаних спотворень перспективи. Хоча, досить не просто зберегти паралельність і вертикальність ліній на практиці. Для цього фотограф вибирає максимально дальню точку при зйомці будівель. Але далеко не всі будівлі дозволяють відійти від них на достатню відстань, щоб при цьому в кадр не потрапляло зайвих об’єктів. Ще одна проблема, що виникає перед фотографом, що займаються зйомками архітектури — вибір потрібного ракурсу. Сьогодні, коли будівлі втискують у будь вільне місце в місті, важко знайти вигідний ракурс, з якого об’єкт видно найкраще. Об’єкт зйомки часто прикритий сусідніми будинками або жвавою трасою. Як результат, не вистачає простору для охоплення будівлі, що примушує фотографа в процесі зйомки використовувати ширококутний або надширококутний об’єктив. А такі об’єктиви, на жаль завжди спотворюють перспективу. Вибір точки схемки і ракурсу щодо віддаленості від об’єкта визначають всю композицію кадру і його перспективу. Через це професійні фотографи часто подовгу шукають потрібний ракурс для зйомки будівлі, залазячи по пожежних сходах або проникаючи в сусідні будинки. Якісний архітектурний знімок виходить лише тоді, коли об’єкт повністю в кадрі. Він повинен бути добре освітлений і не пропадати на іншому тлі. І при всьому цьому на знімку не повинно бути яких-небудь спотворень перспективи.

Часто в архітектурній фотографії використовують чорно-білу фотозйомку. Такий підхід дозволяє вигідно підкреслювати красу і деталі конкретного архітектурного об’єкта. Після архітектурної фотозйомки фотографи нерідко вдаються до подальшої обробки зображень в графічних редакторах для створення потрібних ефектів. Завдяки цифровій обробці можна найкращим чином продемонструвати саму будівлю або підкреслити ландшафт, який його оточує. А за допомогою накладення різних колірних відтінків на чорно-білу фотографію можна отримати приголомшливий художній результат.

Основа успіху в архітектурній фотографії — увага до всіх дрібниць і ретельна підготовка всього процесу схемки. Фотографу нерідко доводиться зачаїтися і терпляче вичікувати, поки архітектурний об’єкт не здасться в найкращому вигляді: сонячне світло буде падати кращим чином, його не будуть загороджувати машини і т.д. Для досягнення цього результату архітектурному фотографу доводиться витратити немало годин для знаходження необхідного ракурсу, цікавих архітектурних деталей і підходящого освітлення. Головне — що результат часто набагато дорожче витраченого на зйомку часу.